У
День української писемності та мови, 9 листопада, стартує XVIII Міжнародний
конкурс з української мови імені Петра Яцика.
Пропоную декілька життєвих правил українського мецената Петра Яцика, які він виклав у "Листі до українських школярів" у 1997 році:
- "Я часто чую в Україні такі вислови: «О, якби я міг знайти собі таку-то посаду і якби мені платили так, як платять спеціалістам в Канаді чи в Америці…». Я не згоден з таким егоїстичним підходом до праці. Лише тоді, коли ми докладемо всіх зусиль і виконуватимемо добре працю, яку нам доводиться робити, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю наші особисті амбіції і фінансові сподівання, – лише тоді ми доб’ємося успіхів. Виконуючи нашу роботу добре і совісно, ми почнемо любити її продукт".
- "Сьогодні багато молодих людей і в Україні і на Заході чваниться своїми удаваними здібностями і кваліфікаціями і вимагає високих зарплат,яких вони згодом не можуть виправдати, їх, може, й приймуть на працю, але за три – шість місяців звільняють. Це вказує на те, що треба знати себе і бути реалістом. Треба більше вимагати від себе, перш ніж вимагати цього від інших. Все в житті має свою ціну, і ми повинні знати вартість нашої праці у порівнянні із зарплатою, якої вимагаємо".
- "Коли людина має вже більше, ніж потрібно для існування, тоді життя перестає бути змаганням за заробіток, а стає грою. Кожна гра має свої засади і правила чесності. Бізнес має свої непохитні правила і засади, від яких чесний бізнесмен не повинен відступати. Гроші можна втратити і знову заробити, але коли бізнесмен втратить славу чесного гравця, він вже ніколи її не поверне. Тому раджу вам учитися чесної гри в бізнесі, бо це на все життя дасть вам набагато більше вдоволення і користі".
- Якими значними не були б наші успіхи, ми завжди повинні знати, що досягнули їх за допомогою інших, і ми повинні поділитися з іншими нашими надбаннями. У кожному суспільстві є сильніші і слабші одиниці. Коли ви закінчите школу, можливо, своєю працею і талантом почнете заробляти більше, ніж вам самим потрібно. Тоді, повірте мені, що жертвувати на добродійні цілі, ділитися своїм добром з іншими, – це, мабуть, найкращий спосіб здобути почуття самовдоволення: я сильніший від слабшого. Я вирішив, що найкращим способом вжити мої надбання для загального добра буде підтримка науки і освіти. «Добра голова може здобути гроші, але гроші не можуть створити доброї голови!».
Пропоную декілька життєвих правил українського мецената Петра Яцика, які він виклав у "Листі до українських школярів" у 1997 році:
- "Я часто чую в Україні такі вислови: «О, якби я міг знайти собі таку-то посаду і якби мені платили так, як платять спеціалістам в Канаді чи в Америці…». Я не згоден з таким егоїстичним підходом до праці. Лише тоді, коли ми докладемо всіх зусиль і виконуватимемо добре працю, яку нам доводиться робити, незалежно від того, чи задовольняє вона повністю наші особисті амбіції і фінансові сподівання, – лише тоді ми доб’ємося успіхів. Виконуючи нашу роботу добре і совісно, ми почнемо любити її продукт".
- "Сьогодні багато молодих людей і в Україні і на Заході чваниться своїми удаваними здібностями і кваліфікаціями і вимагає високих зарплат,яких вони згодом не можуть виправдати, їх, може, й приймуть на працю, але за три – шість місяців звільняють. Це вказує на те, що треба знати себе і бути реалістом. Треба більше вимагати від себе, перш ніж вимагати цього від інших. Все в житті має свою ціну, і ми повинні знати вартість нашої праці у порівнянні із зарплатою, якої вимагаємо".
- "Коли людина має вже більше, ніж потрібно для існування, тоді життя перестає бути змаганням за заробіток, а стає грою. Кожна гра має свої засади і правила чесності. Бізнес має свої непохитні правила і засади, від яких чесний бізнесмен не повинен відступати. Гроші можна втратити і знову заробити, але коли бізнесмен втратить славу чесного гравця, він вже ніколи її не поверне. Тому раджу вам учитися чесної гри в бізнесі, бо це на все життя дасть вам набагато більше вдоволення і користі".
- Якими значними не були б наші успіхи, ми завжди повинні знати, що досягнули їх за допомогою інших, і ми повинні поділитися з іншими нашими надбаннями. У кожному суспільстві є сильніші і слабші одиниці. Коли ви закінчите школу, можливо, своєю працею і талантом почнете заробляти більше, ніж вам самим потрібно. Тоді, повірте мені, що жертвувати на добродійні цілі, ділитися своїм добром з іншими, – це, мабуть, найкращий спосіб здобути почуття самовдоволення: я сильніший від слабшого. Я вирішив, що найкращим способом вжити мої надбання для загального добра буде підтримка науки і освіти. «Добра голова може здобути гроші, але гроші не можуть створити доброї голови!».
Немає коментарів:
Дописати коментар