четвер, 4 квітня 2019 р.

Візерунки майстерності: Міжнародний день дитячої книги

Міжнародний день дитячої книги
Зустріч учнів початкових класів з дитячим письменником Олександром
 Зімба.
 Захід приурочений до Міжнародного дня дитячої книги, який
відзначався 2 квітня. Зустріч організувала вчитель початкових
 класів Великоглибочецької ЗОШ Кметь Наталія Володимирівна



середу, 3 квітня 2019 р.

«Критичного мислення не навчають, його розвивають»


Для чого нам критичне мислення
Світовий економічний форум у 2016 році провів дослідження про те, як великі компанії і їхні працівники бачать майбутнє через призму навичок. 400 світових компаній опитали 13 мільйонів своїх працівників: що було важливим у 2015 році і що стане важливим у 2020?
У порівнянні із 2016 роком, навички критичного мислення піднялися у рейтингу і займають друге місце після навичок розв’язання комплексних проблем.
У майбутньому успішним працівником буде не той, хто здатен змінювати роботу, а той, хто здатен змінювати галузь працевлаштування. Це трохи лякає, і від цього майбутнього нас відділяє один рік. Для зміни галузі людині потрібні навички трансформації своїх умінь і пристосування їх до іншої галузі. Тож ми сьогодні вчимо учнів, для яких це буде буденністю.
65% учнів, що зараз ходять до початкової школи, працюватимуть у професіях, які ще не створені. І це наша з вами робота підготувати їх до такого світу.
Засади критичного мислення:
  • Нічого не беріть на віру
  • Зважайте на мотив вчинку\позиції
  • Робіть власне дослідження
  • Ставте запитання
  • Розбивайте великий масив інформації на менші частини
  • Не вважайте, що ви завжди маєте рацію
  • Не бійтеся помилятися
Два останні пункти особливо стосуються вчителів: помилятися нормально. Уявіть, що студент каже викладачеві: ви помиляєтеся. Замість того, щоб наполягати, що ваша думка правильна, перетворіть це на вправу із критичного милення: ти вважаєш, що я помилилась, зроби власне дослідження і доведи, що маєш рацію.
— Ведіть інтелектуальний щоденник — записуйте думки, систематизуйте їх. Коли ви вербалізуєте те, що маєте в собі, думки кристалізуються. Так само корисним є проговорювання думок із кимось. Коли ми даємо слова своїм думкам, самі думки стають більш впорядкованими і зрозумілими, хаос у голові перетворюється на порядок.

Як підштовхнути учнів до розвитку критичного мислення?
Критичне мислення слід починати розвивати від самого народження у сім’ях. Поки дитина росте, вона збирає досвіди і враження, і це вже є мислення і рефлексії. Несвідомо дитина сама вчиться критичного мислення. Тому і подальший розвиток цієї навички треба включати у різні види робіт. Перш за все, через правильно поставлені питання — відкриті запитання завжди кращі за закриті.
Помисліть про те, як видобути найбільше думок із ваших учнів. Залучайте дітей до групової командної роботи та втілення проектів. Ми краще вчимося один від одного. Робота у групах допомагає зрозуміти, як мислять інші люди, прийняти, що вони мислять інакше і мають іншу точку зору. Навчатися у команді — це відкривати власний розум до нових ідей і розвивати толерантність. Це готує учнів до майбутнього, бо людина так чи інак працюватиме у колективі.
У радянський час нам казали, як вчитися, і що думати. Але навіть поганий підручник можна використати як інструмент для критичного мислення. Вчитель каже — ось є підручник, тут викладена одна із можливих точок зору. Знайдіть і підготуйте інші погляди на це явище.
Самостійно розвиваючи критичне мислення, студенти університетів можуть ставити собі такі запитання:
  • Чи впевнений я у тому, що роблю?
  • Чи те, що я роблю, має сенс?
  • Чи роблю я прогрес?
  • Чи змінюється те, як я мислю?
Критичне мислення — ніколи не пізно
Критичне мислення знадобиться не лише перед виборами, а й коли доводиться приймати важливі рішення щодня. У цьому допоможуть п’ять простих кроків:
1. Формулюйте питання — іншими словами, знайте, що ви шукаєте.
2. Збирайте інформацію — знаючи, чого прагнете, зможете з обширу інформації відібрати лише те, що відповідає вашому запиту.
3. Застосовуйте інформацію. Приймаючи рішення, запитайте себе: чи моя інтерпретація інформації звучить логічно? Коли отримуєте лист із повідомленням, що ви виграли мільйон, подумайте, що формує моє ставлення до цієї інформації? Зважаючи на докази, чи можливо таке, що ви виграли?
4. Замислюйтесь над наслідками. Приміром, якийсь кандидат у президенти обіцяє знизити ціну на бензин. Здавалося б, звучить чудово. Але подумайте про екологічні наслідки такого вчинку.
5. Досліджуйте інші точки зору. Запитайте себе: чому стільки людей симпатизують протилежному кандидатові?
Критичне мислення має стати базовою звичкою, адже ми живемо у час фейкових новин, а іншого захисту від них немає.

понеділок, 1 квітня 2019 р.

Ефективний план уроку. Готуємося до уроку. Онлайн-курс для вчителів поча...

ДЕРЖАВНА ПІДСУМКОВА АТЕСТАЦІЯ УЧНІВ 4 КЛАСУ У 2018/2019 н.р.

Шановні колеги!
Подаємо орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти у 2018/2019 н.р. 
(4 клас) 
       (Додаток до листа МОН України від 27.03.2019 №1/9-196).   
  Загальні положення
Державна підсумкова атестація (ДПА) в 2018/2019 навчальному році проводиться відповідно до Порядку проведення  державної підсумкової атестації (далі-Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
02 січня 2019 року за  № 8/32979 та наказів Міністерства освіти і науки України: № 59 від 25.01. 2019 р. «Про проведення в 2018/2019 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту», № 116 від 01.02.2019 р. «Про внесення зміни до додатка 2 наказу МОН від 25 січня 2019 року № 59».
Строки проведення атестації в закладі освіти затверджує керівник закладу освіти в межах навчального року.
Третій предмет для проведення державної підсумкової атестації у 9-х класах обирається зі списку, зазначеному у додатку 2 до наказу МОН
від 25.01. 2019 р. № 59 у редакції наказу від 01.02. 2019 р. № 116, за рішенням педагогічної ради закладу освіти, ухваленим з урахуванням побажань учнів, та затвердженим наказом керівника закладу освіти. Процедуру вибору третього предмета, керуючись чинним в Україні законодавством, а саме статтею 23 та під пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», встановлює заклад освіти.  
Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2019 року № 1/9-41.
Завдання для проведення ДПА в закладі освіти укладають учителі закладу освіти відповідно до орієнтованих вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців)у системі загальної середньої освіти у 2018/2019навчальному році (лист МОН від 27.03.2019 № 1/9-196) і затверджує керівник закладу освіти.
Державна підсумкова атестація учнів 11-х класів проводиться у закладах освіти у випадках, визначених пунктами 6, 8, 10, 12, 13-16, 18 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації.У разі проведення атестації учнів 11 класів за місцем навчання атестаційні завдання укладаються учителями закладу освіти відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, затверджених наказами МОН № 192 від 20.02.2015 і № 94 від 08.02.2016.
Звертаємо увагу на те, що у разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у відповідній колонці фіксують відсутність учня/учениці.
Орієнтовні вимоги до змісту атестаційних робіт 
для учнів 4 класу
Відповідно до Порядку, державна підсумкова атестація (далі-атестація) у всіхзакладах загальної середньої освіти І ступеняз української мови є обов'язковою. Атестаціяздійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти, і проводиться у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови і літературного читання) і математики. 

Підсумкові контрольні роботи укладають учителі початкових класів/методичні об’єднання вчителів початкових класів за єдиними завданнями для усіх класів паралелі відповідно до орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Атестаційні матеріали, що містять підсумкові контрольні роботи з української мови і математики у двох варіантах, погоджує педагогічна рада і затверджує керівник закладу освіти.
Контрольні роботи проводяться відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.У разі відсутності учня (вихованця) в день проведення державної підсумкової атестації у Класному журналі у колонці під датою її проведення фіксують відсутність учня.
На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. – на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. – на її виконання.
Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (наказ Міністерства від 13.04.2011 № 329, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 за     № 566/19304) та Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.08.2016 № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222»).
Результати атестації не враховуються під час виставлення річних оцінок із навчальних предметів.
Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до державних вимог щодо навчальних досягнень учня/учениці, визначених чинними навчальними програмами для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
Особливості конструювання змісту атестаційної роботи
 з української мови
Атестаційна контрольна робота з української мови є інтегрованою і містить завдання на перевірку результатів навчання з української мови і літературного читання. Завдання на перевірку сформованості навички читання, розуміння прочитаного, уміння працювати з текстом, використовуючи визначені програмою літературознавчі поняття; перевірку орфографічних і пунктуаційних умінь, навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь; побудову зв’язного висловлювання формуються на основі єдиного художнього або науково-художнього тексту. Для перевірки орфографічних і пунктуаційних умінь укладачі контрольної роботи обирають в тексті для читання логічно завершену частину для списування, в якій 25% слів містять вивчені орфограми, і оформлюють її з пропусками цих орфограм. З метою забезпечення умов цілісного сприйняття тексту, який будуть опрацьовувати учні, рекомендуємо розпочати контрольну роботу з опрацювання частини для списування, а саме: прочитати її і вставити пропущені букви. Далі організовують перевірку навички читання мовчки.
         Після повного прочитування тексту учням пропонується виконувати завдання у тому порядку, як зручно дитині. Роботу учень письмово оформлює на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з української мови.
Зміст підсумкової контрольної роботи може бути сконструйовано у двох варіантах (за вибором учителя). В обох варіантах перше завдання представлено текстом для читання.
І варіант підсумкової контрольної роботи з української мови  формується з тексту для читання, визначеної у ньому частини для списування (з пропущеними орфограмами) для виявлення правописних умінь, трьох завдань до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом (одне з яких на перевірку практичного засвоєння літературознавчих понять; друге – на перевірку сформованості умінь визначати основну думку, тему твору/встановлювати послідовність подій/встановлювати взаємозв’язки фактів, подій/характеризувати вчинки дійових осіб; третє – на перевірку сформованості уміння пояснювати зображувальні можливості художнього слова для описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв), трьох завдань за змістом тексту для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь (одне з яких на визначення/групування/класифікацію мовних одиниць, друге – на доповнення/побудову/трансформування речень/зв’язок слів у реченні; третє – на утворення форм слів, що належать до різних частин мови, за заданою умовою), творчого – на побудову зв’язного висловлювання за змістом прочитаного тексту, у якому учень формулює власні оцінні судження.
Вимоги до формування змісту І варіанту  підсумкової контрольної роботи з української мови
з/п
Види завдань
Кількість завдань
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
Максимальна кількість балів
1.
Читання тексту мовчки. Пропонується текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 300-330 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин –  220-250 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше двох. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній, науково-художній.
1
По 1 балу*
1 бал
2.
Завдання до тексту для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом
3
по 1 балу
3 бали
3.
Списування тексту з пропущеними орфограмами обсягом 45-50 слів  і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі  2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше 2 слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи**
1
по 3 бали**
3 бали
4.
Завдання до тексту для перевірки мовних знань
3
по 1 балу
3 бали
5.
Творче завдання до тексту: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень
1
  по 2 бали***
2 бали
Разом
9
-
12 балів
ІІ варіант підсумкової контрольної роботи з української мови відрізняється від І варіанту тим, що для перевірки розуміння його змісту і вміння працювати з текстом та для перевірки навичок застосування знань про мову і мовлення, мовних умінь розробляють тестові завдання закритого типу (на вибір однієї відповіді з трьох пропонованих), відкритого типу (з короткою відповіддю і на встановлення послідовності або відповідності для перевірки мовних знань). Змістове наповнення цих завдань добирається відповідно до наданих рекомендацій до І варіанту підсумкової контрольної роботи.
Завдання для до формування змісту ІІ варіанту підсумкової контрольної роботи з української мови
з/п
Види завдань
Кількість завдань
Кількість балів за кожне правильно виконане завдання
Максимальна кількість балів
1.
Читання тексту мовчки. Пропонується текст (незнайомий учням) для самостійного читання з мови навчання обсягом 300-330 слів, (для шкіл з навчанням мовами національних меншин –  220-250 слів). Кількість слів, які потребують пояснення – не більше двох. Речення у тексті не мають містити більше 12 слів. Стиль тексту – художній, науково-художній.
1
По 1 балу*
1 бал
2.
Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом
1
по 1 балу
1 бал
3.
Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами  для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом
1
по 1 балу
1 бал
4.
Завдання відкритого типу з короткою відповіддю для перевірки розуміння змісту прочитаного тексту і вміння працювати з текстом
1
по 1 балу
1бал
5.
Списування тексту з пропущеними орфограмами обсягом 45-50 слів  і кількістю орфограм 25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі  2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати. Текст не має містити більше двох слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою початкової школи
1
по 3 бали**
3 бали
6.
Завдання закритого типу з вибором однієї відповіді серед трьох пропонованих варіантів для перевірки мовних знань
1
по 1 балу
1 бал
7.
Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами для перевірки мовних знань
1
по 1 балу
1 бал
8.
Завдання відкритого типу з короткою відповіддю для перевірки мовних знань
1
по 1 балу
1 бал
9.
Творче завдання: побудова зв’язного висловлювання з 3-4 речень (для шкіл з навчанням мовами національних меншин – 2-3 речень**
1
по 2 бали***
2 бали
Разом
9
-
12 балів
* навичка читання мовчки оцінюється 1 балом, якщо учень читає текст мовчки без артикуляції/тихого промовляння слів та прочитав його повністю за 3 хвилини; якщо учень прочитав менше половини тексту, він не отримує жодного балу;
** у творчому завданні виставляють по 1 балу за зміст висловлювання з урахуванням використовуваної лексики та наявності оцінних суджень, грамотність, де враховують помилки лише на ті правила, вивчення яких передбачено навчальною програмою.

Особливості конструювання змісту атестаційної роботи 
з математики
Система завдань підсумкової контрольної роботи з математики має охоплювати усі змістові лінії програми без дублювання перевірки одного і того ж уміння в різних завданнях (не враховуючи обчислень). Цілісно підсумкова контрольна робота має забезпечувати перевірку уміння розв’язувати складену задачу на 3 дії, здійснювати/перевіряти обчислення, знаходити частину числа/числа за значенням його частини; знаходити значення виразу із змінною/розв’язувати просте рівняння; порівнювати величини з використанням перетворення іменованих чисел; знаходити периметр/площу прямокутника; називати геометричні фігури, їх ознаки.
За формою подачі завдань підсумкова контрольна робота може бути: комбінованою, що складається із завдань, виконання яких потребують короткого або розгорнутого запису розв’язання; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів (за вибором учителя).
Комбінована/тестова підсумкова контрольна робота розробляється у двох рівноцінних варіантах.
Роботу учень письмово оформлює на аркушах у клітинку (у тому числі на аркуші з тестовими завданнями)  зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт з математики. Усі письмові обчислення до завдань мають виконуватись на цих же аркушах.
Вимоги до формування змісту комбінованої підсумковоїконтрольної роботи з математики
з/п
Видизавдань
Кількістьзавдань
Кількістьбалів за кожне правильно виконанезавдання
Максимальна кількістьбалів
1.
Задача на тридії
1
по 3 бали*
3 бали
2.
Завдання на перевірку обчислювальних навичок (3 види завдань на вибір):
1 вираз з багатоцифровими числами на 3-4 дії, з дужками, або 2 вирази на 2 дії, або 4 вирази на 1 дію
1/
2/
4
по 2 бали/
по 1 балу/
по 0,5 балів
2 бали
3.
Завдання на порівняння величин з використаннямперетворенняіменованих чисел
1
по 1 балу
1 бал
4.
Розв’язування рівняння або знаходженнязначення виразу із змінною на 2 дії
1
по 2бали
2 бали
5.
Задача геометричного змісту(побудова відрізка, або прямокутника, або квадрата
та знаходження довжини, або периметра, або площі)***
1
по 2 бали**
2 бали
6.
Творчезавданняабозавдання з логічнимнавантаженням
1
по 2 бали
2 бали
Разом
7
-
12 балів
Завдання для до формування змісту тестової підсумкової контрольної роботи з математики
з/п
Видизавдань
Кількістьзавдань
Кількістьбалів за кожне правильно виконанезавдання
Максимальна кількістьбалів
1.
Завданнязакритого типу з виборомоднієївідповідісередтрьохпропонованихваріантів ****
3
по 1 балу
3 бали
2.
Завдання відкритого типу на встановлення послідовності або відповідності між 6 компонентами****
 2
по 1 бали**
2 бали
3.
Завдання відкритого типу з короткою відповіддю ****
1
по 2 бали**
2 бали
4.
Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю (задача на 3 дії)
1
по 3 бали**
3 бали
5.
Творче завдання або завдання з логічним навантаженням
1
по 2 бали
2 бали
Разом
8
-
12 балів

* якщо неправильно виконано одну дію задачі, її розв’язання оцінюється 2 балами, якщо неправильно виконано дві дії – 1 балом;
** якщо завдання виконано частково, воно оцінюється 1 балом.
*** якщо складена задача (№ 1) передбачає знаходження площі, то у завданні № 5 пропонуємо знайти периметр/довжину, знаходження яких не пов’язано з площею фігури;
****контрольна робота має містити одне завдання геометричного змісту, яке може бути подано в одному з позначених **** пунктів.
Знижувати бал учню/учениці за оформлення письмової роботи не рекомендуються.