Лист Міністерства освіти і науки України від 15.12.2020 № 1/9-690 "Щодо атестації вчителів початкових класів, які успішно пройшли сертифікацію"
четвер, 17 грудня 2020 р.
середа, 9 грудня 2020 р.
О. Я. Савченко - методичний посібник "Уміння вчитися — ключова компетентність молодшого школяра""
Шановні колеги, пропонуємо вам у відкритому доступі одну з фундаментальних праць О. Я. Савченко - методичний посібник "Уміння вчитися — ключова компетентність молодшого школяра", виданий за результатами наукового дослідження в Інституті педагогіки НАПН України.
У
посібнику розкрито сутність і структуру уміння вчитися як ключової
компетентності молодшого школяра. На основі експериментальних даних
визначено рівні сформованості в учнів цієї здатності; обґрунтовано
сукупність дидактичних умов, які позитивно впливають на її формування.
Викладено методику формування навчально-організаційних,
навчально-мовленнєвих, загальнопізнавальних, оцінних і рефлексійних
умінь молодших школярів.
Переглянути або завантажити посібник з електронної бібліотеки Інституту педагогіки НАПН України можете за посиланням: http://undip.org.ua/news/library/posibniki_detail.php...
Про проведення обласного та підсумкового етапів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика
Увага інформація для керівників органів управління освітою! Проведення обласного та підсумкового етапів Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика скасовано.
понеділок, 30 листопада 2020 р.
Множинний інтелект
За теорією множинного інтелекту, розробленою Говардом Ґарднером, люди можуть володіти вісьмома різними типами інтелекту: ритміко-музичним, зорово-просторовим, вербально-лінгвістичним, тілесно-кінестетичним, міжособистісним, внутрішньо особистісним, натуралістичним та логіко-математичним. Ці вісім типів інтелекту являють собою різні способи, які люди опрацьовують інформацію.
Теорія множинного інтелекту перевернула світ навчання та педагогіки догори дриґом. Сьогодні багато вчителів використовують навчальні програми, розроблені з урахуванням восьми типів інтелекту, та планують уроки з використанням прийомів, що відповідають особистому стилю навчання кожного окремого учня.
Таксономія Блума
Розроблена 1956 року Бенджаміном Блумом Таксономія Блума — це ієрархічна модель педагогічної мети. У ній окремі навчальні завдання, зокрема порівняння понять та визначення слів, розподілені на шість різних освітніх категорій: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінка. Ці шість категорій розташовані в порядку складності.
Таксономія Блума дарує освітянам спільну мову, щоб обговорювати навчальні прийоми, та допомагає вчителям визначити чітку навчальну мету для учнів. Однак деякі критики стверджують, що таксономія нав’язує штучну послідовність навчання і не враховує деяких ключових концепцій, зокрема поведінки учнів у класі.
Зона найближчого (проксимального) розвитку та поступовий перехід від простого до складного
Лев Виготський розробив низку важливих педагогічних теорій, але дві найважливіші його концепції — це зона найближчого розвитку та поступовий перехід від простого до складного.
За теорією Виготського, зона найближчого розвитку — це відстань між тим, що учень може зробити самостійно, та тим, чого він не може. Виготський стверджував, що найкращим чином учителі можуть підтримати своїх учнів, визначивши Зону найближчого розвитку та працюючи разом із ними над виконанням завдань, що знаходяться одразу за її межами. Наприклад, викладач може обрати для читання в класі історію, трохи складнішу за ту, з якою діти працювали б, зовсім не напружуючись. А потім допомагати учням та підтримувати їх, доки вони вдосконалюватимуть свої навички розуміння прочитаного.
Також Виготський радив визначати, скільки підтримки потрібно учням, з урахуванням індивідуальних здібностей кожної дитини. Наприклад, розглядаючи нове завдання з математики, учитель спочатку проходить кожен крок розв’язання разом із учнем. Коли учень починає розуміти тему — педагог поступово починає підказувати менше та замість чітких вказівок наводити школяра на думку, доки той зрештою не виконує завдання цілком самостійно.
Схеми та конструктивізм
У своїй теорії побудови схем Жан Піаже пропонує пов’язувати нові знання з тими, що вже є в учнів, допомагаючи їм таким чином краще зрозуміти нову тему — тобто на початку кожного уроку повторювати вже вивчений матеріал. Насправді саме це щодня відбувається у багатьох класах, коли вчителі починають уроки із запитання: «Що ви вже знаєте з цієї теми?»
Теорія конструктивізму Піаже, згідно з якою люди конструюють свої когнітивні здібності за допомогою власних дій та досвіду, зараз відіграє значну роль у освіті. Конструктивістський клас — це той клас, у якому діти навчаються, діючи, а не пасивно поглинаючи знання. Особливо конструктивізм помітний у багатьох програмах із дошкільного навчання, коли діти цілими днями займаються практичною діяльністю.
Біхевіоризм
У біхевіоризмі, напрямі, що об’єднує низку теорій, викладених Б. Ф. Скіннером, стверджується, що будь-яка поведінка є реакцією на зовнішній стимул. За теорією біхевіоризму навчання та поведінка учнів, поліпшується у відповідь на позитивні підкріплення, зокрема винагороду та похвалу. Також відповідно до неї негативне підкріплення — тобто покарання — змусить дитину припинити небажану поведінку. На думку Скіннера, постійне застосування таких методів підкріплення може сформувати поведінку та поліпшити результати навчання.
Часто теорію біхевіоризму критикують, бо вона не враховує внутрішнього психічного стану учнів, а також іноді в ній убачають підкуп чи примус.
Концентричний (спіральний) навчальний план
Автор теорії концентричного навчального плану Джером Брунер стверджує, що діти здатні осмислювати напрочуд складні теми та питання за умови, що їх подають відповідно до віку. Брунер пропонує викладачам щороку переглядати навчальні теми (звідси й «концентричний» образ), додаючи їм складності та детальності. Для використання концентричного навчального плану необхідний інституційний підхід до освіти, коли шкільні вчителі узгоджують свої навчальні програми та встановлюють довгострокову багаторічну навчальну мету для учнів.
Автор: Стейсі Ягодовські
за матеріалами: https://www.thoughtco.com/theories-of-teaching-4164514
Переклад Н. В. Третякової
Нова українська школа: Круглий стіл для вчителів початкових класів та вих...
Нова українська школа: Круглий стіл для вчителів початкових класів та вих...: 20 листопада 2020 року в режимі онлайн за допомогою інтернет ресурсу Google Meet відбулося засідання за круглим столом на тему « Соціал...
субота, 28 листопада 2020 р.
Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти ХХІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика
ІІ етап
2020/2021
навчальний рік
3 клас
1. Склади казку на тему « Осіння подорож сніжинки».
(11балів)
2.
Прочитай та вилікуй речення,
запиши речення правильно.
Перше
речення розсипалось. Чарівниця прийшла в листопада осінь до гості.
Друге
речення залите клеєм. Авінструшуєсердитолистяздерев,
лякаєпташок.
Третє
речення переплутав вітер. Мисір
мирахма кризаває боне.
(7балів)
3.
Запиши у дві колонки слова:
-1)
слова з наголосом на другому складі;
-2)
слова з наголосом на першому складі.
Письменник,
голуб, рибалка, адреса, осінь, цибуля, двері, учень, ялинка, єдність
(3 бали)
4.
Заміни сталі вислови одним
словом або словосполученням і запиши їх після тире..
За розум
узятися –
За тридев'ять
земель –
Ні пари
з вуст –
Падати
з ніг –
(4 бали)
5.
Прочитай речення. Спиши,
рокриваючи дужки. Підкресли в кожному реченні підмет і присудок
Нарешті
(випасти) перший сніг. Він вкрив землю чистеньк(а) білосніжн(а) ковдр(а). Ніжні
сніжинки виблиску(є) і перелива(ється) на сонці всіма (кол..орами) веселки. Діти
навколо (радіє) (чудові) змінам природи. (5 балів)
ІІ етап
2020/2021
навчальний рік
4 клас
1. До
слова ДНІПРО добери 7-8 прикметників.
Склади і запиши з ними твір. Придумай до твору заголовок.
(12 балів)
2. Добери до поданих дієслів можливі синоніми.
Вставати, збирати, розносити, отримати, захищати,
бігти, гудіти.
Побудуй
словосполучення з дібраними словами.
(5
балів)
3. За допомогою префіксів або
суфіксів утвори нові слова від поданих і
познач ці частини.
Клей, рік, шелест, грім, сад,
друг, мазь, колосся, гості, мова, кінець, світло, диво, море, мрія, золотий,
дорога.
( 5 балів)
4. З’єднай частини речення так, щоб утворилися
прислів’я. Запиши їх.
Куди голка, …
. … малий дощ. Далеко куцому
… .
Коня кують, … . З великої хмари …
. … до зайця. … туди й нитка. … а жаба й собі ногу підставляє.
(4 бали)
5. Запиши слова за алфавітом, постав наголос.
Джерельце, випадок, центнер, разом, шофер,
помилки, одинадцять.
(4 бали)
Підписатися на:
Дописи (Atom)